Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лісна А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Посилкіна О. В. Науково-методичні підходи до вибору постачальників фармацевтичної продукції для оптових фармацевтичних компаній [Електронний ресурс] / О. В. Посилкіна, А. Г. Лісна, Ю. Є. Новицька, Н. В. Демченко // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2016. - № 2. - С. 80-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uezyaf_2016_2_16 | ||
| 2. | 
Лісна А. Ю. Ефективність болюсного застосування препарату "Диприван" для наркозу котів [Електронний ресурс] / А. Ю. Лісна, С. М. Масліков, Т. Л. Спіцина // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2014. - Вип. 28(2). - С. 475-479. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2014_28(2)__104 | ||
| 3. | 
Посилкіна О. В. Науково-практичні підходи до управління безпечністю та ефективністю фармацевтичних ланцюгів постачань із використанням цифрових технологій [Електронний ресурс] / О. В. Посилкіна, А. Г. Лісна // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2019. - Т. 5, № 2. - С. 43-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2019_5_2_9 Мета роботи - обгрунтування доцільності упровадження цифрових технологій для удосконалення фармацевтичних ланцюгів постачань (ФЛП), підвищення прозорості їх функціонування, що є запорукою захисту від проникнення у потокові процеси контрафактної і фальсифікованої фармацевтичної продукції (ФФП). Матеріали та методи - абстрактно-логічний та монографічний; методи контрольного опитування та системного аналізу. Доведено, що проблема фальсифікації лікарських засобів (ЛЗ) є однією з найбільш актуальних у фармацевтичному секторі галузі охорони здоров'я й успіх її вирішення багато в чому залежить від побудови ефективних, надійних і безпечних ланцюгів постачань, у діяльність яких упроваджені сучасні цифрові технології. Проведено огляд практики застосування технології "блокчейн" у процесі цифровізації фармацевтичної логістики та управління ланцюгами постачань у провідних країнах і компаніях. Розкрито сутність блокчейн-технології (БЧТ) і перспективи її застосування у фармації. Проаналізовано рівень обізнаності персоналу вітчизняних фармацевтичних компаній (ФК) і аптечних закладів (АЗ) щодо БЧТ і проведено оцінку ступеня готовності менеджерів вищої і середньої ланки до їх упровадження. Визначено причини, які перешкоджають процесу запровадження сучасних цифрових технологій у діяльність вітчизняного фармацевтичного сектора галузі охорони здоров'я. Побудовано процесну модель функціонування ФЛП із застосуванням БЧТ. Висновки: упровадження запропонованих науково-методичних розробок із захисту ланцюгів постачань щодо потрапляння ФФП сприятиме підвищенню прозорості та контрольованості потокових процесів у фармації і підвищенню якості лікарського забезпечення населення. | ||
| 4. |
Посилкіна О. В. Шляхи підвищення якості і результативності процесу управління іміджем закладу вищої освіти фармацевтичного (медичного) профілю [Електронний ресурс] / О. В. Посилкіна, А. Г. Лісна // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2019. - Т. 5, № 4. - С. 3-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2019_5_4_3 Мета дослідження - розробка методичних підходів до упровадження сучасних процесних технологій для удосконалення процесу управління іміджем закладів вищої освіти (ЗВО) фармацевтичного (медичного) профілю на ринку освітніх послуг, що сприятиме підвищенню прозорості й результативності цього процесу. Для досягнення мети дослідження проведено аналіз закордонної та вітчизняної наукової літератури і чинної нормативно-правової бази України. Методи дослідження - абстрактно-логічний і монографічний; методи контрольного опитування та системного аналізу. Запропоновано визначення суті іміджу ЗВО фармацевтичного (медичного) профілю. Обгрунтовано актуальність ефективного управління іміджем освітніх установ. Із метою оптимізації та підвищення якості управління іміджем ЗВО фармацевтичного (медичного) профілю запропоновано упровадження процесного підходу згідно з вимогами міжнародних стандартів якості ISO. Побудовано відповідну процесну модель з урахуванням вимог європейських освітніх стандартів ENQA, ESG. На підставі розробленої анкети із залученням 238 респондентів визначено перелік вагомих якісних характеристик іміджу ЗВО медичного (фармацевтичного) профілю. Визначено, що найбільшу вагомість, з погляду формування позитивного іміджу ЗВО фармацевтичного (медичного) профілю, мають такі складові: відомість і визнаність ЗВО в Україні і за кордоном; затребуваність випускників на ринку праці та якість їх працевлаштування; історія, традиції та корпоративна культура ЗВО. Проаналізовано найбільш розповсюджені методи просування іміджу українськими ЗВО в мережі Інтернет, які доцільні для використання у маркетинговій діяльності ЗВО фармацевтичного (медичного) профілю. Висновки: впровадження запропонованих науково-методичних підходів щодо вдосконалення процесу управління іміджем ЗВО фармацевтичного (медичного) профілю сприятиме: ефективній реалізації стратегії ЗВО; зміцненню його іміджу, що надасть змогу здійснювати більш вагомий вплив на цільову аудиторію та підвищувати лояльність зацікавлених осіб; зміцнювати ЗВО власний конкурентний потенціал на ринку освітніх послуг і забезпечувати стійкі переваги у порівнянні з іншими навчальними закладами тощо.Мета дослідження - розробка методичних підходів до упровадження сучасних процесних технологій для удосконалення процесу управління іміджем закладів вищої освіти (ЗВО) фармацевтичного (медичного) профілю на ринку освітніх послуг, що сприятиме підвищенню прозорості й результативності цього процесу. Для досягнення мети дослідження проведено аналіз закордонної та вітчизняної наукової літератури і чинної нормативно-правової бази України. Методи дослідження - абстрактно-логічний і монографічний; методи контрольного опитування та системного аналізу. Запропоновано визначення суті іміджу ЗВО фармацевтичного (медичного) профілю. Обгрунтовано актуальність ефективного управління іміджем освітніх установ. Із метою оптимізації та підвищення якості управління іміджем ЗВО фармацевтичного (медичного) профілю запропоновано упровадження процесного підходу згідно з вимогами міжнародних стандартів якості ISO. Побудовано відповідну процесну модель з урахуванням вимог європейських освітніх стандартів ENQA, ESG. На підставі розробленої анкети із залученням 238 респондентів визначено перелік вагомих якісних характеристик іміджу ЗВО медичного (фармацевтичного) профілю. Визначено, що найбільшу вагомість, з погляду формування позитивного іміджу ЗВО фармацевтичного (медичного) профілю, мають такі складові: відомість і визнаність ЗВО в Україні і за кордоном; затребуваність випускників на ринку праці та якість їх працевлаштування; історія, традиції та корпоративна культура ЗВО. Проаналізовано найбільш розповсюджені методи просування іміджу українськими ЗВО в мережі Інтернет, які доцільні для використання у маркетинговій діяльності ЗВО фармацевтичного (медичного) профілю. Висновки: впровадження запропонованих науково-методичних підходів щодо вдосконалення процесу управління іміджем ЗВО фармацевтичного (медичного) профілю сприятиме: ефективній реалізації стратегії ЗВО; зміцненню його іміджу, що надасть змогу здійснювати більш вагомий вплив на цільову аудиторію та підвищувати лояльність зацікавлених осіб; зміцнювати ЗВО власний конкурентний потенціал на ринку освітніх послуг і забезпечувати стійкі переваги у порівнянні з іншими навчальними закладами тощо. | ||
| 5. |
Лісна А. Г. Напрямки впровадження логістичних підходів в організацію охорони здоров’я [Електронний ресурс] / А. Г. Лісна, О. В. Посилкіна, О. В. Літвінова // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2020. - № 2. - С. 45-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uezyaf_2020_2_8 Мета роботи - обгрунтування необхідності впровадження сучасних технологій та інструментів логістики у сферу лабораторних досліджень для забезпечення необхідного рівня якості та ефективності їх проведення. Проведено аналіз закордонної та вітчизняної наукової літератури та чинної нормативно-правової бази України. Методи дослідження - абстрактно-логічний, монографічний та метод системного аналізу. Обгрунтовано доцільність впровадження логістичного підходу в процес надання медичних, зокрема діагностичних послуг. Наведено існуючі алгоритми діагностики щитоподібної залози із зазначенням витрат усіх учасників процесу. Запропоновано альтернативний і більш економічний алгоритм дослідження пацієнтів із віддалених районів м. Харків із використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій. Висновки: доведено, що логістика посідає одне з ключових місць у структурі управління лабораторними дослідженнями. Ефективно та чітко організований логістичний процес сприяє підвищенню якості та результативності проведення діагностичних послуг.Мета роботи - обгрунтування необхідності впровадження сучасних технологій та інструментів логістики у сферу лабораторних досліджень для забезпечення необхідного рівня якості та ефективності їх проведення. Проведено аналіз закордонної та вітчизняної наукової літератури та чинної нормативно-правової бази України. Методи дослідження - абстрактно-логічний, монографічний та метод системного аналізу. Обгрунтовано доцільність впровадження логістичного підходу в процес надання медичних, зокрема діагностичних послуг. Наведено існуючі алгоритми діагностики щитоподібної залози із зазначенням витрат усіх учасників процесу. Запропоновано альтернативний і більш економічний алгоритм дослідження пацієнтів із віддалених районів м. Харків із використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій. Висновки: доведено, що логістика посідає одне з ключових місць у структурі управління лабораторними дослідженнями. Ефективно та чітко організований логістичний процес сприяє підвищенню якості та результативності проведення діагностичних послуг. | ||
| 6. |
Посилкіна О. В. Актуальність упровадження логістичного підходу до управління інноваційною діяльністю при розробці та реєстрації лікарських засобів для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) [Електронний ресурс] / О. В. Посилкіна, О. В. Літвінова, А. Г. Лісна // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2020. - Т. 6, № 3. - С. 8-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2020_6_3_4 Мета роботи - аналіз й узагальнення існуючих наукових підходів і механізмів щодо управління інноваційною діяльністю при розробці та реєстрації лікарських засобів (ЛЗ) для лікування коронавірусної хвороби (КВХ) (COVID-19) на основі впровадження логістичного підходу та створення інтегрованої логістичної інноваційно-інформаційної системи. Використано матеріали баз даних у мережі Інтернет: PubMed, Адміністрації з контролю за ліками та харчовими продуктами (Food and Drug Administration), Європейського агентства ЛЗ (European Medicines Agency). Використано ретроспективний, логічний, графічний методи дослідження, контент-аналіз. Із метою вирішення існуючої у світі терапевтичної кризи використовуються дві стратегії: перепрофілювання існуючих ЛЗ (фавіпіравір, тоцилізумаб та ін.) і розробка кандидатів у препарати з прямим таргетним механізмом дії на COVID-19 (ремдесивір, вакцини та ін.). Традиційні підходи до інноваційного процесу діяльності як закритого, орієнтованого на внутрішнє середовище інноваційної системи, стають неефективними. З цією метою перспективно застосовувати логістичний підхід до управління інноваційною діяльністю при розробці та реєстрації ЛЗ для лікування КВХ (COVID-19). За умов відкритості інноваційних процесів конкурентну перевагу отримують ті організації та країни, які можуть швидко реалізувати інноваційну ідею. Необхідно управляти інноваційними процесами так, щоб при потраплянні на перший етап інноваційної ідеї відбувалася наскрізна трансформація цієї ідеї в кінцевий продукт із мінімально можливими термінами. Логістизація інноваційної діяльності передбачає постійне вдосконалення та оптимізацію існуючих процесів, надає можливість організувати інноваційні процеси як наскрізний інтегрований потік, знизити час і витрати на реалізацію інноваційних проєктів, отримати переваги за рахунок оптимізації інноваційно-інформаційних, матеріальних та інших потоків. Результатом логістизації інноваційної діяльності у фармації буде: створення повного циклу - від проведення наукових досліджень у наукових установах, університетах, фармацевтичних компаніях до освоєння виробництва інноваційних ЛЗ; оптимізація використання ресурсів, пов'язаних із реалізацією інноваційних проєктів, а також зменшення тривалості реалізації цих проєктів; створення сучасної інноваційної інфраструктури в галузі; більш широке залучення інвестицій у R & D із позабюджетних джерел; використання результатів R & D при підготовці фахівців. | ||
| 7. | 
Посилкіна О. В. Шляхи вирішення актуальних проблем фармацевтичної логістики в період пандемії [Електронний ресурс] / О. В. Посилкіна, О. В. Літвінова, А. Г. Лісна // Фармацевтичний журнал. - 2020. - Т. 75, № 6. - С. 3-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2020_75_6_3 Світова економічна криза, яка пов'язана з пандемією коронавірусу, торкнулася й фармацевтичної логістики. Тому удосконалення логістичних процесів у межах фармацевтичного ланцюга постачань для підвищення доступності лікарської допомоги населенню в умовах пандемії набуває особливої актуальності. Мета роботи - вивчення й узагальнення основних проблем фармацевтичної логістики в умовах пандемії коронавірусу і обгрунтування резервів поліпшення функціонування фармацевтичного ланцюга постачань. Здійснено аналіз вітчизняної наукової літератури та чинної нормативно-правової бази України. Методами дослідження були абстрактно-логічний, монографічний та системний аналіз, а також метод експертного опитування. Розуміючи важливість проблеми забезпечення населення необхідними лікарськими засобами в період пандемії в Україні 14.10.2020 р. набрав чинності Закон "Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про лікарські засоби" щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобамиі від 17 вересня 2020 р. № 904-ІХ. Виконано оцінку факторів, які впливають на ефективність і скоординованість діяльності учасників фармацевтичного ланцюга постачань. Розроблено алгоритм управління ризиками у фармацевтичному ланцюзі постачань, визначено його структурні елементи та взаємозв'язки. Наведений алгоритм надасть змогу проаналізувати й оцінити будь-які відхилення від запланованих параметрів у фармацевтичному ланцюзі постачань на основі встановлення системи відповідних індикаторів та на підставі цієї інформації визначити ефективні методи протидії ризикам. Доведено актуальність проблеми підвищення надійності і безпечності функціонування вітчизняних фармацевтичних ланцюгів постачань в умовах пандемії. Обгрунтовано, що впровадження цифрових технологій сприятиме підвищенню надійності, прозорості і якості бізнес-процесів у фармацевтичних ланцюгах постачань під час пандемії, різких змін кон'юнктури фармацевтичного ринку і низької прогнозованості попиту на лікарські засоби та вироби медичні. Досліджено головні проблеми логістики в умовах пандемії у вітчизняній фармацевтичній галузі. Встановлено, що найвузькішими місцями в організації фармацевтичних ланцюгів постачань є неналежна організація інформаційного обміну між учасниками і недостатній професійний рівень виробничої взаємодії менеджерів. Визначено пріоритетні напрями підвищення стійкості і надійності функціонування фармацевтичного ланцюга постачань, що є необхідною умовою забезпечення доступності фармацевтичного забезпечення населення, особливо в умовах пандемії. | ||
| 8. | 
Літвінова О. В. Актуальні проблеми управління медичними відходами в умовах COVID-19 в Україні [Електронний ресурс] / О. В. Літвінова, О. В. Посилкіна, С. М. Коваленко, Ю. С. Братішко, А. Г. Лісна // Бізнес Інформ. - 2021. - № 11. - С. 260-267. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2021_11_35 Мета роботи - аналіз і систематизація статистичних даних щодо утворених відходів (у тому числі медичних) в Україні в умовах COVID-19 та проблем поводження з медичними відходами. На основі проведеного аналізу з управління відходами в Україні виявлено низку проблем. Констатується збільшення обсягу відходів з кожним роком, у тому числі за рахунок побутових і невисокого відсотка медичних відходів, але асоціація останніх із СОVID-19 не викликає сумнівів щодо їх небезпеки. Досліджено, що в Україні здійснюється впровадження сучасних методів і технологій у сфері поводження з побутовими відходами, але при збільшенні зростання відходів, у тому числі медичних із високим ризиком небезпеки, кількість усіх наявних систем для їх утилізації явно недостатня. Відповідно до Державних санітарно-протиепідемічних норм медичні відходи поділяються на чотири категорії, які мають свої вимоги щодо утилізації. Сортування відходів є важливим елементом ефективності управління медичними відходами та зниження рівня їх небезпеки для навколишнього середовища. Запропоновано вдосконалений алгоритм сортування медичних відходів за умов COVID-19. Упровадження системи управління медичними відходами включає: оцінку категорій відходів та існуючої практики; вибір варіантів утилізації відходів; розробку плану поводження з відходами; прийняття інституційної політики та керівних принципів; створення організації з управління відходами; розподіл людських і фінансових ресурсів; здійснення планів відповідно до встановлених термінів, а також запровадження програми навчання, моніторингу, оцінки та постійного поліпшення системи. Вирішення зазначених проблем щодо утилізації відходів, у тому числі медичних, асоційованих із СОVID-19, є соціально значущим та актуальним завданням для всіх регіонів України. | ||
| 9. |
Лісна А. Г. Дослідження сучасних трендів розвитку цифрової логістики у фармацевтичній галузі [Електронний ресурс] / А. Г. Лісна, О. В. Посилкіна, О. В. Літвінова, Ю. С. Братішко // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2022. - Т. 8, № 1. - С. 34-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2022_8_1_7 | ||
| 10. |
Ольховська А. Б. Науково-теоретичний підхід до розроблення процесної моделі управління персоніфікованими маркетинговими комунікаціями у фармації [Електронний ресурс] / А. Б. Ольховська, В. В. Малий, А. Г. Лісна // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2022. - Т. 8, № 1. - С. 51-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2022_8_1_8 | ||
| 11. | 
Братішко Ю. С. Методичні підходи до оцінки залученості персоналу сфери охорони здоров’я [Електронний ресурс] / Ю. С. Братішко, О. В. Посилкіна, О. В. Літвінова, Я. М. Деренська, О. В. Гладкова, Т. В. Зборовська, А. Г. Лісна // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія : Економічні науки. - 2023. - № 5(1). - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnjie_2023_5(1)__4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |